Медичне страхування
- витрат на лікування;
- непрямих витрат, пов’язаних із захворюванням (санаторно-курортне лікування, протезування, втрата в заробітній платі за період хвороби, додаткове харчування, послуги доглядальниці і т.ін.).
Таке страхування може проводитися відповідно до декількох програм:
- Безперервне страхування здоров’я, при якому застрахованій особі надаються медичні послуги (звичайно протягом досить тривалого часу) з наступною їх оплатою страховою компанією за рахунками, які виставляються лікувальними установами в межах страхової суми.
- Страхування здоров’я на випадок хвороби, при якому лікування кожної хвороби, передбаченої страхуванням, оцінено в грошовому вираженні. При настанні страхової події (тобто захворювання з необхідністю лікування) застрахована особа одержує суму відшкодування через касу страхової компанії.
- Комплексне або повне страхування здоров’я, при якому гарантується цілий комплекс послуг, пов’язаних з лікуванням, реабілітацією і т.ін.:
- лікарняне страхування (стаціонарне й амбулаторно- поліклінічне, включаючи оплату оперативних втручань);
- лікарське страхування (забезпечення лікарськими засобами за рахунок страхових фондів);
- стоматологічне страхування;
- профілактичне страхування;
- реабілітаційне страхування;
- страхування від нещасних випадків і травм;
- страхування на випадок тимчасової непрацездатності;
- страхування на випадок стійкої непрацездатності;
- страхування життя.
Особливо відмітна риса медичного страхування полягає в тому, що воно може здійснюватися в добровільному й обов’язковому порядку, причому порядок проведення визначає спосіб і джерела засобів надання громадянам медичної допомоги.
Обов’язкове державне медичне страхування є соціальним, оскільки здійснюється в інтересах усього суспільства, а його страхові фонди формуються за рахунок коштів суспільства, на відміну від добровільного страхування, фонди якого формуються групою страхувальників конкретної страхової компанії.
У залежності від видів медичного страхування і форм його проведення страховиками можуть бути державні страхові компанії або компанії, що функціонують під контролем держави, товариства взаємного страхування і комерційні страхові компанії.
Відмінності обов’язкового (ОМС) і добровільного медичного страхування (ДМС) у цілому принципові, хоча й спрямовані на інтереси охорони здоров’я. Вони класифікуються у відповідності з такими ознаками:
- коло застрахованих осіб (в ОМС - загальне страхування, у ДМС - окремі особи або групи);
- законодавче регулювання (ОМС регулюється законом про медичне страхування, ДМС - загальним цивільним і страховим законодавством);
- джерела фінансування (в ОМС - встановлені відрахування підприємств і організацій, працюючих по найму і державні дотації; у ДМС - страхові премії страхувальників);
- тарифи (в ОМС - затверджуються державою, у ДМС
- визначаються правилами страхування страховика і договором між страховиком і страхувальником);
- страховики (в ОМС - спеціалізовані державні страхові організації або страхові компанії, які працюють під контролем держави, у ДМС - комерційні страхові компанії);
- страхувальники (в ОМС - роботодавці, держава, у ДМС - всі бажаючі);
- правила страхування (в ОМС - встановлюються державою, у ДМС - визначаються страховими компаніями);
- доходи від страхування можуть бути використані (в ОМС - відповідно до державного законодавства і тільки в області медичного страхування, у ДМС - для будь-якої дозволеної законодавством діяльності страховика).
Місце різних видів медичного страхування в системі страхових відносин представлено на рис.7.1.
Рис.7.1.
Місце медичного страхування в системі страхових відносинПитання ОМС буде обговорюватися в главі 17. Щодо ДМС, то тут доречно нагадати, що страхування - це ринок, а медичне страхування - особливий ринок. Це ринок послуг з
оплати медичної допомоги, а фактично - по її наданню. Це ринок такого товару, до вибору якого люди ставляться особливо прискіпливо. І, як будь-який ринок, він прагне задовольнити існуючий попит на той товар, який він може надати покупцю. Тому пропозицій на цьому ринку надзвичайно багато. З одного боку, вони традиційні для всіх розвинутих країн, з іншого надзвичайно диференційовані і за національними особливостями, і за специфікою національного законодавства, і за добробутом споживачів, характером медичної допомоги, яку надають лікарі і лікувальні установи країни.
Продемоструємо медичне страхування на прикладі США. Величезну кількість його видів можна поділити на п’ять основних [41]:
- Страхування стаціонарного лікування. Покриває основну частину витрат на утримання у лікарні. Суми виплат не однакові за різними полісами, але в більшості випадків повністю або частково покривають вартість палати на двох чоловік, вартість ліків і обслуговування за весь час перебування застрахованого в лікарні.
- Хірургічне і терапевтичне страхування. Покриває витрати на хірургічне і терапевтичне обстеження в лікарні. Звичайно в полісах обумовлюється максимальна страхова сума кожної хірургічної операції.
- Універсальне медичне страхування. Покриває всі витрати на медичне обстеження, яке не забезпечується першими двома видами страхування. Звичайно внески страхувальника складають не менше 250-500 дол. на рік. Але в більшості випадків за таким полісом оплачується 80% медичних витрат вартістю до 1 млн. дол. Якщо службовець сам оплатив 1500 доларів на рік, то інша частина повністю оплачується страховою компанією. Ця система розподілу витрат називається спільним страхуванням.
- Страхування “дантист-окуліст” покриває певний відсоток витрат працівника на окуляри, контактні лінзи і різні види стоматологічної допомоги. У найкращих програмах витрати застрахованого на ці цілі обмежуються 1 тис. дол. на рік.
Всі, витрати, які перевищують цю суму, оплачуються страховою компанією.
- Страхування психіатричної допомоги. Покриває витрати на лікування психічних хвороб і консультації психологів. Страхувальниками можуть бути як приватні особи, так і роботодавці. Службовець одержує допомогу, що покриває від 50 до 80% вартості лікування. Однак далеко не всі роботодавці забезпечують цей вид страхування. Часто за тією самою схемою здійснюються програми лікування. В даний час роботодавці США витрачають на лікування алкоголізму і наркоманії до 30% витрат на медичне страхування.
Еще по теме Медичне страхування:
- Глава 15 МЕДИЧНЕ СТРАХУВАННЯ
- Медичне страхування у країнах Східної Європи
- Особливості особистого страхування
- Глава 7 ОСОБИСТЕ СТРАХУВАННЯ
- Глава 8 СТРАХУВАННЯ МАЙНА
- Глава 9 СТРАХУВАННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ
- Глава 11 МОРСЬКЕ СТРАХУВАННЯ
- Глава13 ЕКОЛОГІЧНЕ СТРАХУВАННЯ
- 18.1. Страхування експортних кредитів
- Накопичувальне страхування
- Глава 2 СВІТОВИЙ РИНОК СТРАХУВАННЯ
- Глава 5 ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОГО СТРАХУВАННЯ
- Глава 12 СТРАХУВАННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ РИЗИКІВ
- Розділ III СОЦІАЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ
- Глава 18 СТРАХУВАННЯ КРЕДИТНИХ РИЗИКІВ
- Глава 19 СТРАХУВАННЯ БАНКІВСЬКИХ РИЗИКІВ
- Організація охорони здоров’я на основі страхування
- Недоліки страхування
- Розділ II КОМЕРЦІЙНЕ СТРАХУВАННЯ Глава 6 ПЕРЕСТРАХУВАННЯ