<<
>>

Фінансування світових ризиків

Основний спосіб фінансування ризику - передача його особам, діяльність яких полягає в прийнятті чужих ризиків шляхом формування спеціальних матеріальних фондів для виплати страхових відшкодувань.

Це страхування. Однак у ХХ ст. воно набуло нового характеру. Страхування не усуває причини нещасть, але воно матеріально підтримує потерпілих шляхом солідарного покриття збитку. Це найдавніший метод. За багато тисячоліть світ не знайшов нічого більш дієвого. Основні функції всіх цивілізованих держав (охорона здоров’я, пенсійне забезпечення, підтримка громадян у надзвичайних ситуаціях та ін.) вирішуються за допомогою страхування.

На рис. 1.1 можна бачити, які ризики покриваються сучасними видами страхування. З упевненістю можна сказати: практично всі. Стихійні лиха, нещасні випадки з людьми - ці традиційні страхові ризики в нових умовах тільки адаптуються до реалій. Виняток складають хіба що військові і політичні ризики, однак з деякими застереженнями і їх уже торкається сучасне страхування. З’явилися друковані праці, присвячені страхуванню цих ризиків, багато страхових компаній уже рекламують страхування цих ризиків.

Ризики тероризму після вересневих подій у Нью-Йорку спочатку помітно здали свої позиції, тому що багато страхових компаній, побачивши колосальні страхові виплати, значно обмежили умови їх страхування, але надалі у зв’язку із попитом ці ризики стали включати до переліку страхових практично всі великі страхові компанії світу.

Щоб підкреслити розмах міжнародних страхових відносин, зупинимося на декількох міжнародних системах страхування:

  • перестрахуванні,
  • системі “Асістанс”,
  • системі “Зелена карта”,
  • морському,
  • спеціальних видах (страхування експортно-імпортних інвестиційних ризиків, екологічних ризиків).

Кожна з цих систем нижче буде докладно розглянута у відповідних главах.

Дамо тільки коротку характеристику, що розкриває їх роль у вирішенні проблеми світових ризиків.

Стихійні лиха і терористичні акти нанесли в 2001 році економічний збиток на суму приблизно в 115 млрд. дол. Ці дані опублікував 20 грудня 2001 року провідний світовий перест- рахувальний концерн Swiss Re, який взяв на себе виплату збитків по страхових випадках. Прямий збиток від терактів у Нью-Йорку оцінюють у 90 млрд. дол. Стихійні ж лиха, як раніше, не були головною статтею витрат страхових компаній цього року: виплати по них склали 9 млрд. дол. Найдорожче обійшовся ураган у США, що коштував страховим компаніям 2,5 млрд. дол.

Нині не існує незалежних національних страхових ринків. Всі вони об’єднані в єдиний світовий ринок через систему перестрахування, за допомогою якої відповідальність по більшості ризиків, де б вони не відбулися, поділяє все світове співтовариство. Значення перестрахування у світовій економіці велике, а суть проста: відповідальність страхової компанії передається іншій (частіше іноземній) компанії. Перестрахуванням охоплений весь світ. Відомо, що в покритті збитку по ризиках знаменитого “Титаніка” через цю систему брало участь понад 1000 страхових компаній. Справжню їх кількість навіть неможливо було відстежити. І це на початку століття, коли ще не знали авіаційних, космічних, екологічних ризиків!

Передаючи ризики в перестрахування, страхова компанія віддає і частину страхової премії. Тому перестрахування -

завжди відтік капіталу з країн, страхові компанії яких є слабкими. Але тільки в загальному. Світ давно зрозумів, що для виплати сум, адекватних сучасному збитку, відповідальність треба дробити. А при існуючих масштабах ризиків “дроблення” можна робити тільки на світовому рівні.

Особливе місце в перестрахуванні посідають перестраху- вальні пули, тобто угоди страхових компаній про спільні дії. Створення пулів - знов-таки досягнення ХХ ст., тому що через їх механізм доцільним є страхування ризиків з потенційною катастрофічною небезпекою.

Об’єднання в пули зустрічаються також по страхуванню унікальних ризиків: скакових коней, фільмів, коштовностей. Світ живе не тільки трагедіями! Пули часто створюються саме в міжнародних цілях. Так, у 1968 році був організований Арабський авіаційний пул, у 1973 - Арабський морський пул по страхуванню суден, у 1980 - знову Арабський пул по військових ризиках. Така географічна зосередженість ще десятиліття назад свідчила, мабуть, про особливі обставини, що обумовлюють замкнутість перестрахувального простору. Цей феномен слід би спеціально вивчити.

Активними темпами йде злиття й укрупнення перестраху- вальних компаній. При цьому обсяг премій від перестрахування неухильно зростає. Провідними країнами за рівнем розвитку перестрахування є США, далі Великобританія, Німеччина, Швейцарія, Франція, Японія.

Але глобалізація в страхуванні здійснюється не тільки через перестрахування. Наприкінці ХХ ст. виникли нові види страхування, що охоплюють значну частину Земної кулі. Серед них особливо виділяються системи “Асістанс”, “Зелена карта” і морське страхування.

Виникнення системи “Асістанс” викликало безпрецедентне явище: міжнародні поїздки у винятково широких масштабах. Це туристи, громадяни, що виїхали по гостьовій візі, у відрядження, для роботи по контракту. Не говорячи вже про репатріантів і біженців. Таких людей - мільйони. Відповідно, зросла і кількість ризиків, що їх супроводжують.

Світ зіштовхнувся з небаченими проблемами: хто має лікувати цих людей при раптовому захворюванні, врегульовувати конфлікти з адміністрацією? Що робити з дітьми, якщо особи, які їх супроводжували, раптово занедужали або померли? Що робити з тілом померлого? Що робити з автомобілем іноземця, який захворів? Як допомогти туристу, що втратив документи або відстав від потяга? Що робити, якщо прибулого іноземця не зустріли і він не знає, куди відправлятися далі? Саме головне: хто цим повинен займатися і хто це має оплачувати? Цей перелік проблем далеко не повний.

Характерно, що людей цікавить не стільки грошова допомога, скільки конкретна послуга. Адже іноземці часто не знають мови, звичаїв, сфери обслуговування, та й на багато чого просто не мають прав, а практика показала, що посольства не в змозі кардинально вирішувати ці питання.

Вирішення проблеми знов-таки було знайдено через солідарне покриття ризиків, але вже шляхом розробки нової галузі світових послуг - “Асістанс”. Здійснюють його компанії особливого типу, які поєднують страхові і сервісні функції, або звичайні, які працюють за договором з компаніями-асістантами. Останні є, по суті, ТНК, що мають розгалужену світову мережу представництв. Широко відомі GESA, CORIS, Mercur Assistance, Assist-card та ін.

Система “Зелена карта” викликана до життя подібним явищем. Одночасно за кордоном не просто знаходяться мільйони громадян. Багато з них сидить за кермом автомобіля. Особливо гостро це питання стоїть в Європі.

Становище ускладнилося тим, що до кінця ХХ ст. практично у всіх розвинутих країнах світу страхування відповідальності власників автотранспортних засобів (за шкоду, нанесену життю, здоров’ю або майну третіх осіб) стало обов’язковим. Виникла парадоксальна ситуація: якщо збиток у дорожньо-транспортній пригоді (ДТП) заподіяв громадянин своєї країни, його оплачувала страхова компанія. Виплата ж збитку, заподіяного іноземцем, була під сумнівом, і до введення “Зеленої карти” потерпілі знаходилися в нерівних умовах

залежно від того, громадянином якої країни був винуватець ДТП. Нині як поліси “Асістанс”, так і Зелені карти в більшості випадків включаються до переліку обов’язкових документів, необхідних для в’їзду в іншу країну.

Морське страхування було викликане ще одним всепла- нетарним явищем - широкомасштабним розвитком світової торгівлі. У кінці ХІХ ст. з’явилася потреба уніфікації правил міжнародних перевезень, яка була проведена в двох напрямах: створення єдиної системи тлумачення торгових термінів (Інко- термс) і розробки єдиної системи страхових ризиків (“Застереження інституту лондонських страховиків по вантажах”).

Основні вантажоперевезення у світі здійснюються морем - понад 80%. Тому при необхідності їх правового забезпечення найбільш прийнятним виявилося морське право. Страхування ризиків, пов’язаних з міжнародними перевезеннями, яке здійснюється в рамках міжнародного морського права, отримало назву морського страхування

Світові експортно-імпортні інвестиційні ризики можна поділити на дві принципово різні категорії: політичні і комерційні.

Страхування політичних ризиків не може здійснюватися в країні, яка отримує інвестиції, і здійснюється в країні- ”донорі”. Забезпечення гарантій інвесторів від комерційних ризиків може здійснюватися шляхом страхування інвестиційних проектів, об’єктами якого може бути відповідальність перед третіми особами, гарантії і поручительства, будівельно-монтажні ризики.

Вивіз капіталу здійснюється у формі експорту позичкового або підприємницького капіталу. Світовий ринок позичкових капіталів набрав наприкінці ХХ ст. приголомшуючих темпів розвитку. Ризики, пов’язані з міжнародними кредитами, надзвичайно масштабні. Природно, на світових ринках страхуються не всі з них і за дуже велику страхову премію. Хоча до ціни товару приєдналася вартість страхування, доходи від можливого розширення торгових операцій завдяки полегшеним умовам страхування кредиту стали значно перевищувати витрати.

Екологічне страхування також набирає темпів. Труднощі полягають у майже повній відсутності правової бази. При цьому виду страхування важливо, по-перше, правильно розрахувати розмір збитку, по-друге, визначити одержувача страхового відшкодування. У світовому масштабі, як не дивно, ці питання вирішуються легко. Збиток має бути виплачений країні, якій він заподіяний, вона ж сама і визначає його розмір. Справа в тому, хто може його оплатити.

Так, внаслідок катастрофи поблизу Японії російського танкера Японією був пред’явлений збиток у розмірі 900 млн. дол. США. З’ясувалося, що танкер був застрахований на Ллойдовсь- кому ринку у Великобританії на 500 млн. Англійська сторона негайно її виплатила. Решта була пред’явлена уряду Росії.

Крім розглянутих видів, у стадії становлення як світових систем знаходяться: екологічне, авіаційне, космічне, ядерне страхування і низка інших. Успішно розвивається на світовому рівні своєрідне страхування фінансових ризиків шляхом хеджування їх на основі добре розроблених на сьогоднішній день різноманітних фінансових інструментів.

Виникає запитання: чи достатніми є заходи для керування ризиками у світовому масштабі? Із впевненістю можна відповісти: ні.

Незважаючи на всі стримуючі і часом безпрецедентні заходи, більшість всесвітніх ризиків набуває загрозливих масштабів. Кілька десятиліть назад для вирішення проблеми керування ядерними ризиками досить було угоди наддержав. Нині ці держави намагаються створити систему стримування потенційної загрози відразу від кількох країн, які володіють ядерною зброєю або мають можливість оперативно розгорнути її виробництво. У їх числі навіть Індія.

Сьогодні на порядку денному - протистояння мусульманського і християнського світу, наслідки якого складно передбачати. Виникли ризики невідомих захворювань - СНІДу, лихоманки Ейбола, атипічної пневмонії. З’явилася реальна загроза навмисного поширення епідемій. Світ потрясли найбільші аварії за всю історію існування людства. Поки що важко щось прогнозувати.

Однак без спільних зусиль світового співтовариства держав багато з цих ризиків уже давно привели б до незворотних світових катастроф. Поки цього не сталося, залишається сподіватися на організацію в найближчому майбутньому дієвої системи керування світовими ризиками у світовому масштабі. Але системи, яка буде створена на принципово нових взаєминах між державами з різним суспільним і політичним ладом і, головне, з різним віросповіданням. І, безумовно, вона багато в чому буде спиратися на страхування як основний метод фінансування ризиків, напрацьований ходом історичного розвитку людства. 

<< | >>
Источник: Машина Н.І.. Міжнародне страхування: Навчальний посібник. — К.: Центр навчальної літератури. — 504 с.. 2006

Еще по теме Фінансування світових ризиків:

  1. Глава 1 СВІТОВА СИСТЕМА РИЗИКІВ
  2. Глава 12 СТРАХУВАННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ РИЗИКІВ
  3. Глава 18 СТРАХУВАННЯ КРЕДИТНИХ РИЗИКІВ
  4. Глава 19 СТРАХУВАННЯ БАНКІВСЬКИХ РИЗИКІВ
  5. Глава 2 СВІТОВИЙ РИНОК СТРАХУВАННЯ
  6. Контроль за світовими ризиками
  7. Страхування підприємницьких ризиків у США
  8. Розділ I ЕКОНОМІЧНІ І ПОЛІТИЧНІ АСПЕКТИ СВІТОВОГО РИНКУ СТРАХОВИХ ПОСЛУГ
  9. Макропоказники світового страхового ринку
  10. Аналіз світового страхового ринку на основі показника “зібрані страхові премії в розрахунку на одного громадянина”
  11. Аналіз світового страхового ринку на основі показника “динаміка зібраних страхових премій з урахуванням інфляції”
- Бюджетная система - Внешнеэкономическая деятельность - Государственное регулирование экономики - Инновационная экономика - Институциональная экономика - Институциональная экономическая теория - Информационные системы в экономике - Информационные технологии в экономике - История мировой экономики - История экономических учений - Кризисная экономика - Логистика - Макроэкономика (учебник) - Математические методы и моделирование в экономике - Международные экономические отношения - Микроэкономика - Мировая экономика - Налоги и налолгообложение - Основы коммерческой деятельности - Отраслевая экономика - Оценочная деятельность - Планирование и контроль на предприятии - Политэкономия - Региональная и национальная экономика - Российская экономика - Системы технологий - Страхование - Товароведение - Торговое дело - Философия экономики - Финансовое планирование и прогнозирование - Ценообразование - Экономика зарубежных стран - Экономика и управление народным хозяйством - Экономика машиностроения - Экономика общественного сектора - Экономика отраслевых рынков - Экономика полезных ископаемых - Экономика предприятий - Экономика природных ресурсов - Экономика природопользования - Экономика сельского хозяйства - Экономика таможенного дел - Экономика транспорта - Экономика труда - Экономика туризма - Экономическая история - Экономическая публицистика - Экономическая социология - Экономическая статистика - Экономическая теория - Экономический анализ - Эффективность производства -