<<
>>

Боротьба з шахрайством

За кордоном страховики витрачають величезні суми на боротьбу зі злочинами в сфері страхування. Близько 15 % їхнього бюджету йде на запобігання махінацій. І ці витрати себе виправдовують.

Американськими страховиками підраховано, що кожен долар, вкладений в антишахрайські заходи, окупається в десяти-, а то й двадцятикратному розмірі.

За підрахунками російських страховиків, тільки оприлюднення фактів шахрайства й осудження їх громадськістю привело до зниження таких випадків на 20%.

Першочергове значення у боротьбі зі страховою злочинністю приділяється правоохоронним органам. Разом з тим, роль відповідних служб, підрозділів і співробітників страхових організацій є не менш важливою для запобігання і виявлення таких злочинів. Саме вони першими вступають у контакт зі злочинцями і різними кримінальними схемами їхньої діяльності.

Міжнародний досвід боротьби зі злочинністю в сфері страхування на сьогодні уже має певну історію. Боротьба із шахрайством ведеться як окремими страховими компаніями, так і об’єднаннями страховиків. Основними елементами системи колективної безпеки в міжнародній практиці є:

  • об’єднання зусиль усіх страхових компаній;
  • захист корпоративних капіталів;
  • спрямування засобів на створення коаліції і централізованого банку даних;
  • створення ефекту “вагона” (усі дотримуються прийнятих норм поведінки).

Канада

У Канаді боротьба із шахрайством проводиться під егідою Страхового бюро Канади (IBC), до якого входить більшість страхових компаній по майновому страхуванню та асоціацій брокерів. Спеціально створений при бюро комітет розробив систему експертних оцінок, узагальнив досвід боротьби із шахрайством багатьох страховиків і випустив спеціальний посібник, який містить поради страховим компаніям, як створити власний підрозділ по боротьбі із шахрайством і як побудувати роботу, щоб це позитивно відбилося на обслуговуванні клієнтів.

Для конкретного проведення такої роботи створена Канадська коаліція по боротьбі із шахрайством у страхуванні.

До неї входять представники компаній, які займаються страхуванням майна та від нещасних випадків, представники поліції, адвокатури.

З 1980 року у структурі сектора з врегулювання збитків діє підрозділ по боротьбі із шахрайством, який здійснює аналітичну роботу з документами по різних страхових подіях, перевіряючи їх достовірність. Розрахунки показали, що вартість таких заходів не така вже й велика і обходиться страховим компаніям в суму, що складає від 1 до 3% усіх витрат по виплатах страхового відшкодування.

Страховики співробітничають із громадським рухом “Стоп злочинам”, прихильники якого добровільно беруть участь у запобіганні або розслідуванні злочинів.

Страхові компанії спільно з поліцією розробили пам’ятки для поліцейських і пожежних, які вони постійно носять при собі. У них визначені так звані “червоні прапорці” (покажчики потенційного шахрайства), на які пожежні і поліція повинні звертати увагу при розслідуванні тієї або іншої події.

Існуюча в Канаді поліція проти страхового шахрайства розробила “Протокол по боротьбі з шахрайством”, який підписали всі страхові компанії країни. Він зобов’язує всіх членів Коаліції виконувати спільну програму. Цей документ містить опис усього спектра шахрайських дій - від повністю сфабрикованих претензій до знецінення або збільшення законних претензій, від фальшивих заяв до внутрішнього шахрайства.

Ті, хто підписав протокол, зобов’язалися:

  • працювати так, щоб знизити обсяги страхового шахрайства;
  • прагнути до розробки і надання здійсненого страхового продукту;
  • інформувати громадськість про необхідність та результати зміни ділової практики боротьби із шахрайством;
  • нагадувати споживачам, що боротьба із шахрайством позначиться на зниженні вартості наданих страхових послуг;
  • проводити щорічні огляди здійснюваних заходів щодо боротьби із шахрайством у страхуванні і визначати їх ефективність.

У березні 1995 року Коаліція розробила і затвердила документ “Краща ділова практика в боротьбі із шахрайством”, яка пропонує заходи і методи зниження рівня шахрайства в страхуванні.

У розділі “Страховий продукт” описуються найбільш ефективні способи роботи зі страховим полісом:

  • всі поліси повинні бути написані доступною для розуміння мовою;

  • всі заяви мають бути заповнені;
  • заяви про страхування і на виплату страхового відшкодування повинні супроводжуватися стандартним попередженням про те, що шахрайство може призвести до анулювання заяви на виплату страхового поліса або до судового розгляду;
  • до заяви на виплату відшкодування необхідно додати фразу, якою страхувальник має довести всі пункти своєї претензії;
  • при поновленні договору страхувальником потрібно нагадати йому про необхідність повідомлення про матеріальні або інші зміни по цьому ризику;
  • додати до поліса умови, які дають страховику право одержати від страхувальників необхідні пояснення після настання збитку.

При оформленні страхових полісів по страхуванню житла (домашнього майна і будівель) передбачається:

  • заохочення установки і використання пристроїв для захисту від злодійства з відповідним зниженням розміру страхової премії;
  • перегляд існуючої практики визначення відшкодування за майно, яке значно знецінюється;
  • перегляд лімітів відповідальності страховика по майну, яке є “принадою” для злодіїв;
  • розробка страхового поліса з відмінними рисами (розпізнавальними мітками) або спеціальної форми реєстрації для особливо дорогоцінних предметів домашнього майна (ювелірні вироби, монети, срібло і т.д.);
  • перевірка всіх будинків, застрахованих по нових полісах;
  • заохочення домовласників і орендарів, які зберігають документи на особисті речі в особливому (іншому) місці.

При страхуванні автомобілів встановлюється обов’язковий порядок їх огляду до прийняття на страхування, перевіряються ідентифікаційні номери всіх автомашин, застрахованих

за новими полісами та ін., а при страхуванні об’єктів торгівлі - фінансове благополуччя страхувальника.

Переглядається поточна практика страхування всіх комерційних ризиків для виявлення страхувальників, які пропонують до страхування особливо небезпечні ризики.

При видачі страхових полісів страхувальникам по всіх видах страхування пропонується пам’ятка про порядок їхніх дій при настанні страхової події. При отриманні заяви страхувальника про виникнення збитку необхідно одержати від нього заяву (відповідно до законодавства Канади) про реєстрацію претензії і страхового поліса в центральній базі даних і перевірку “претензійної історії” (частоти і кількості страхових подій).

Розділ “Практика врегулювання збитків” розглядає способи боротьби з шахрайством на стадії врегулювання збитків. При оформленні документів на виплату страхового відшкодування за усіма видами страхування передбачається:

  • розробка і застосування спеціальної методології і способів визначення і виявлення підозрілих збитків;
  • розслідування всіх підозрілих позовів і вживання заходів щодо відновлення раніше незаконно виплачених коштів;
  • організація в кожній страховій компанії спеціального підрозділу по розслідуванню шахрайства (або обов’язкове співробітництво зі службою спеціального розслідування страхових компаній);
  • співробітництво з владою в розслідуванні та судовому переслідуванні підозрілих позовів;
  • повідомлення владі про заяви страхувальників, за якими відмовлено у виплаті страхового відшкодування у зв’язку з шахрайством.

При виникненні збитку страхувальник пише заяву і передає її брокеру, яка разом зі страховим полісом передається у відділ по врегулюванню збитків і відразу ж потрапляє до фахівців з розслідування.

Залежно від характеру збитку всі документи передаються експерту, що спеціалізується на тому чи іншому виді страху

вання або в спеціалізовані центри по визначенню збитку. Саме на цьому етапі попередньо оцінюється законність пред’явленого в страхову компанію позову і визначається, чи потребує ця справа підвищеної уваги.

Якщо збиток не викликає сумніву, незалежні спеціальні бюро юристів швидко дають свій правовий висновок.

Для того щоб відмовити у виплаті відшкодування, страхова компанія повинна довести наявність так званого “трикутника зловмисника”, який містить мотив фальшивки, можливість її здійснення і можливі наслідки. По розслідуванню наслідків події в компанії є спеціальні слідчі. Можливість фальшування також доводять слідчі, які встановлюють алібі клієнта. У страховій компанії цими питаннями звичайно займаються штатні працівники, однак у ряді випадків залучаються фахівці зі сторони.

Крім того, у країні створена мережа спеціалізованих фірм (незалежних бюро розслідування), які займаються тільки питаннями страхування і мають на це спеціальну ліцензію. Вони можуть залучатися страховими компаніями до розслідування, якщо ті не можуть виконати цю роботу самотужки. З такими бюро укладаються спеціальні договори. Обов’язково розслідуються справи, збитки по яких перевищують 25 тис. канадських доларів, а до 25 тис. - тільки в тому випадку, коли в справі щось насторожує.

Розслідування сумнівних справ страховою компанією або незалежним бюро проводиться паралельно з поліцією - обидві сторони проводять власне розслідування.

Не залежне від поліції розслідування проводиться страховиками тому, що кінцева мета у них різна. Для страхових компаній головним є виплата або невиплата відшкодування по збитках, а для поліції - притягнення чи не притягнення до кримінальної відповідальності.

Крім шахрайства страхувальників існує внутрішнє шахрайство, а також шахрайство, яке здійснюється посередниками (брокерами і страховими агентами). Дуже важливим напрямом у боротьбі з шахрайством є розмежування функцій

фахівців, які визначають розмір збитку, та працівників, які здійснюють реальні виплати по ньому. Для запобігання змови рекомендується розміщувати їх у різних офісах.

Велике значення у боротьбі з внутрішнім шахрайством має постійна ротація кадрів, регулярні перевірки на місці і моніторинг силами незалежного відділу.

Періодична зміна службовців, які займаються врегулюванням збитків, значно зменшує шанси змови групи людей, втягнених у довгострокове шахрайство.

США

За даними Коаліції проти страхового шахрайства США, загальний обсяг втрат страхових компаній Америки від шахрайства склав близько 80 млрд. дол., з яких 13,9 млрд. припадає на страхування автотранспорту. У 1996 році шахрайство обійшлося американським страховиками в 85 млрд. дол., а в 1998-му виплати шахраям тільки по страхуванню майна та від нещасного випадку склали 21 млрд. дол.

У США шахрайство в страхуванні організоване на високому рівні [8]. Страхові шахраї об’єднуються в групи і наймають гарних адвокатів. У них дещо інші смаки, ніж, наприклад, у російських чи українських. “Автомобільні” схеми поширені в США набагато менше: на них припадає 18% усіх втрат страховиків від шахрайства. Зате близько 40 млрд. дол. американські шахраї “заробляють” на виплатах по медичних полісах. Розповсюдженою схемою є, наприклад, така: злочинці імітують банальну аварію на шляху, але гроші одержують не за пошкодження машини. До страховика приходять їхні адвокати з довідками від лікаря, які свідчать про те, що в результаті аварії здоров’ю пасажирів була заподіяна значна шкода. У цьому випадку рахунок може бути пред’явлений на мільйони доларів.

Звичайно, американські страховики застосовують найрізноманітніші методи захисту від шахрайства. Як і в інших країнах, ними створені загальні банки даних. Наприклад, дані про вимагання страхових виплат збирає і систематизує

Insurance Services Office (ISO). За чотири роки ISO нагромадила відомості про мільйони виплат страхових відшкодувань. її даними користується 90% американських страховиків.

Маючи дані про потерпілих та юристів, які були причетні до підозрілих страхових випадків, американські страховики швидше знаходять шахраїв і одержують додаткові аргументи на випадок судового розгляду.

Останнім часом арсенал страховиків поповнився можливостями Інтернет. Так, компанія Practical Computer Concepts Inc. створила Інтернет-службу Fraud Defence Network (www.frauddefence.com), завданням якої є допомогти страховикам, які страхують життя, здоров’я і працездатність, боротися із шахраями. Страховики, які бажають скористатися послугами Fraud Defence Network, платять членський внесок у розмірі 6 тис. дол. на рік. Натомість вони одержують доступ до різних комунікаційних засобів, куди входять безкоштовні “гарячі лінії” для збору інформації про шахрайство, а також велика база даних страхових претензій.

Франція

Розслідування випадків шахрайства у Франції проводиться зовнішніми організаціями, утвореними з колишніх співробітників поліції. Після проведення розслідування справа передається до суду. Страхова компанія в період розслідування і розгляду справи в суді страхове відшкодування не виплачує.

У Франції зафіксовано дуже багато випадків дрібного шахрайства при ліквідації збитків по страхуванню автомобілів. Цих шахраїв викривають фахівці, які проводять експертизу. Кожне розкриття такого випадку заохочується страховою компанією.

Всі страхові компанії Франції ведуть облік страхових шахраїв, засуджених судами (щоб не укладати з ними договори страхування надалі), розробляють методики для фахівців із врегулювання збитків, про порядок перевірки справ на предмет шахрайства.

Німеччина

У Німеччині, згідно зі спеціальною карною статистикою, щорічно відбувається від 7,5 тис. до 9 тис. випадків шахрайства. Наприкінці 90-х років минулого століття в грошовому вираженні страховики втрачали від 4 до 6 млрд. німецьких марок щороку. І це, як відзначають політичні кола, у самій законослухняній країні світу.

У Німеччині “популярними” є підпали власних автомобілів, застрахованих на суми, що перевищують їх вартість, провокування аварій з макетами або з уже пошкодженими автомобілями, симулювання аварій з використанням лжесвідків.

Особлива комісія управління карної поліції землі Північний Рейн - Вестфалія виявила близько 50 груп, які мали професійних “аварійних” водіїв. Ці групи мали підпільні майстерні, де відновлювалися автомобілі, деякі з яких попадали в аварії до десяти разів на рік.

Великобританія

Британські страховики почали боротися із страховим шахрайством наприкінці 90-х років. Саме тоді в структурі Асоціації британських страховиків був заснований підрозділ

із              трьох чоловік. Перед ним стояло завдання: здійснення координації роботи страхових компаній насамперед шляхом обміну інформацією з приводу шахрайств, а також проведення роз’яснювальної роботи серед громадськості.

Організовано кілька баз даних по розкритих випадках страхового шахрайства, викрадених автомобілях. Реєструються характерні шахрайські прийоми, а також випадки змову посадових осіб зі страхувальниками-шахраями, зокрема у сфері медичного обслуговування.

Росія

Щорічні втрати російських страховиків від махінацій наприкінці 90-х років ХХ ст. оцінюються в 12 млрд. руб. Криміналізація сфери страхування зростає з надзвичайною

швидкістю. Якщо в 1993 році правоохоронні органи виявили 163 економічні злочини у сфері страхування, то в 1997 - 739, а в 2000 - вже 898. Але це саме виявлені, а не здійснені злочини, яких на думку експертів, набагато більше. Середній щорічний приріст їх складає 147%.

Найбільша кількість зловживань страхувальників виявлена у сфері добровільного страхування. У період становлення страхового ринку найбільше було поширене шахрайство при страхуванні відповідальності, ризику неповернення кредиту. Останнім часом переважає шахрайство в сфері особистого і майнового страхування.

У Росії діяльність страхових шахраїв активізується пропорційно розвитку страхування. Якщо врахувати, що потенціал російського ринку дуже великий, то необхідно вжити негайних заходів для обмеження зростання рівня злочинності. І хоча достовірна статистика втрат від шахрайства по Росії відсутня, на думку експертів, російські страховики мають величезні збитки.

Таким чином, привабливість страхової сфери для російського криміналітета зростає. Увага злочинців переноситься з таких традиційних об’єктів злочинної діяльності, як банківська сфера і фондовий ринок, до сфери страхових відносин. Навіть в обережно працюючих страхових компаніях близько 70% усіх страхових випадків по транспорту є викрадення, причому тільки 30% випадків припадає на реальні страхові події. Інші 40% мають кримінальний характер.

Російські криміналісти виділяють чотири основних види протиправних дій страхувальників:

  1. Заява страхової суми вище дійсної вартості об’єкта страхування;
  2. Приховування обставин, що мають істотне значення для визначення страхового ризику.
  3. Багаторазове одночасне страхування об’єкта у різних страховиків.
  4. Інсценування страхової події в період дії договору страхування - крадіжки, аварії, викрадення, підпали і навіть смерті.

Найпопулярнішим сектором страхування для шахраїв є автострахування. На цей сегмент страхового ринку припадає близько 70% усіх випадків шахрайства [8]. У деяких з них шахрайство здійснюється у змові з третіми особами. Наприклад, співробітниками МВС, що видають документи, необхідні для одержання страхового відшкодування.

Шахрайство в ДТП. У Москві була викрита шахрайська група, яка діяла за такою схемою: спочатку страхувалася цивільна відповідальність власника дешевого автомобіля. Після цього шахраї купували розбиті іномарки і реєстрували неіснуюче ДТП. їхнім співучасником був співробітник ДІБДР, який оформляв аварію і видавав необхідні довідки. Після цього шахраї одержували в страховій компанії відшкодування за “постраждалу” іномарку, що набагато перевищувало витрати на ремонт розбитої вітчизняної машини, придбання розбитої іномарки і страхового поліса. Шахраї “прокололися” на нібито розбитому джипі “Ленд Круізер”, за який вони хотіли одержати 20 тис. дол. Страхова компанія провела експертизу, з’ясувала, що джип взагалі нікуди не виїжджав і тому аварії бути не могло, і передала всі документи в МУР. Усього було заарештовано 10 чоловік, причетних до діяльності цієї шахрайської групи.

Російські страховики розповідають про випадок, коли один шахрай обдурив відразу кілька страхових компаній, навіть не застрахувавши свою машину. Власник “дев’ятки”, бувалої в бувальцях, свідомо підставлявся під автомобілі з жовтими номерами - ознаками оренди. Знаючи, що орендовані машини обов’язково застраховані по цивільній відповідальності, хитрун зумів заробити пристойні гроші.

Ще одна типова схема - подвійне страхування. Автомобіль страхується в декількох компаніях, потім розбивається або викрадається, а страхове відшкодування отримується у кожній компанії.

Справа “Форд-ескорта”. У Росії викрили шахрая, який за п’ять років заробив 100 тис. дол. Шахрай застрахував “Форд-Ес- корт” 1992 року випуску. Десь через місяць страховику надійшла заява про відшкодування збитків після аварії. Почати розсліду

вання страховика спонукала інформація про те, що цей же громадянин оформив договори на кілька машин в іншого страховика. Виявилося, що шахрай був власником семи автомобілів, що він неодноразово страхував, розбивав і умудрявся одержувати страхові відшкодування на суму, рівну повній вартості автомобіля. Фактично він “продавав” стару машину по дуже гарній ціні, оскільки московські страховики збиток, заподіяний старій машині в ДТП, оплачують як ремонт нової.

На другому місці - медичне страхування. На думку директора детективного бюро однієї із найбільших російських страхових компаній, найбільш складними вважаються саме справи по медичному страхуванню. Виплати по цих договорах великі, особливо якщо йдеться про нещасний випадок. Інсценувати його, на думку детектива, дуже легко, був би згідливим лікар. Тому нерідко доводиться залучати судмедекспертів. А з огляду на великий потік туристів, рахунки на незначні суми (100-200 дол.) перевірити практично неможливо.

Справа із залученням судової експертизи. На які тільки хитрощі не йдуть шахраї, щоб фальсифікувати страховий випадок. Ось приклад шахраїв із Санкт-Петербурга [45]. Два іногородніх клієнти петербурзької страхової компанії застрахувалися від нещасного випадку. А через кілька днів прийшли одержувати страхове відшкодування. Продемонструвавши незліченні забиті місця, вивихи і садна і показавши медичні висновки, вони одержали чималі гроші і продовжили договір. Через місяць вони з’явилися знову з новими каліцтвами і довідками з поліклініки. Запідозривши недобре, компанія з’ясувала, що заповзятливі страхувальники застрахували своє дорогоцінне здоров’я відразу в двох десятках компаній. А каліцтва клієнти наносили собі самі.

Наступний за популярністю сегмент ринку - страхування від’їжджаючих за кордон. Отут злочинні дії здійснюють найчастіше медики. Іноземні лікарі нерідко вступають у змову з керівниками туристичних груп. Останні збирають у туристів страхові поліси, а лікар на кожний з них виписує рахунок за нібито надані послуги. Після оплати лікар ділиться доходом з

представником турфірми. Подібні угоди зафіксовані у таких популярних серед туристів країнах, як Кіпр, Туреччина, Ізраїль, Греція.

“Справа турецьких лікарів”. Це один із самих відомих випадків. Комбінація розігрувалася в кращих традиціях східного ринку. В одних випадках у туристів гід збирав поліси і виривав з них по одному аркушу, нібито для звітності. Ці аркуші, про які туристи потім не згадували, пускав в обіг місцевий лікар, виставляючи страховику рахунок за лікування якогось незначного захворювання, яке не має подальших наслідків. Лікарі намагалися працювати “безвідходно”, використовуючи практично всі аркуші, що потрапили до них. Це їх і підвело. Виходило, що туристичні групи, перетинаючи кордон іноземної держави, обов’язково попадали в яку-небудь епідемію. Вартість медичних послуг була перевищена в кілька разів.

Після історії з турецькими лікарями, шахрайство в якій будувалося на великій кількості відносно невеликих виплат, більшість страхових компаній у відповідь ввели умовну франшизу вартістю 30-50 дол. і налагодили контроль за турецькими медиками, уклавши договори вже з сервісними компаніями, яким легше відслідковувати страхові випадки, що відбулися на території їхньої країни.

Набагато рідше в російській практиці зустрічаються такі форми злочинів, як фальсифікація медичної документації для одержання виплат по страхуванню від нещасного випадку, інсценування смерті для одержання виплат по страхуванню життя, навмисне вбивство людей, застрахованих на користь злочинця.

Якщо американські страхові компанії в боротьбі з шахраями використовують супутники і давно вже створили загальні банки даних страхувальників, то російські й українські навіть не змогли домовитися про такий необхідний у цьому випадку обмін інформацією про махінації.

Спроби створити базу даних починалися в Росії з кінця 90-х років. Але серйозного розвитку ці проекти не отримали.

Тому сьогодні компаніям доводиться боротися зі злочинцями поодинці - за допомогою своїх детективів і служб безпеки. Вони розслідують обставини страхового випадку, обґрунтованість розміру заявленого збитку, кредитні історії клієнтів. Правоохоронні органи залучаються рідко, а проблема шахрайства вирішується просто: не виплачується страхове відшкодування. Внаслідок цього багато шахраїв у цих країнах залишаються непокараними.

Кілька років назад група російських страховиків виявила ініціативу по створенню агентства безпеки. Планувалося залучити до роботи МВС і спецслужби. Але з цього нічого не вийшло.

По-перше, треба було платити великий внесок - 10 тис. дол. на рік. І навіть великі компанії не знайшли можливим заплатити ці гроші.

По-друге, члени асоціації мали передати в загальну базу даних відомості про клієнтів. Це необхідна умова. У противному разі неможливо встановити навіть найпростіший випадок шахрайства. Наприклад, коли машину страхують відразу в декількох компаніях. Але саме ця умова стала перешкодою - при жорсткій конкуренції на ринку страховики не хочуть ділитися інформацією.

Україна

В Україні статистики шахрайства поки що не існує. Але це не означає, що немає самих злочинів. Українські страховики чомусь не хочуть оприлюднувати подібну інформацію. Газета “Бізнес” (№34 (449) від 20 серпня 2001 року) вирішила провести власне дослідження страхового ринку України на предмет поширення страхового шахрайства і розіслала запити в 50 страхових компаній. Було отримано всього дві відповіді. Судячи з характеру махінацій, про які розповіли українські страховики, шахраї в Україні не відрізняються оригінальністю від своїх закордонних “колег”.

Шахрайство, зафіксоване в СК “Остра-Київ”. Клієнт компанії “Остра-Київ” застрахував свій дорогий автомобіль у декількох страхових компаніях. За два тижні до закінчення терміну дії поліса він заявив, що автомобіль викрадений. Як з’ясувалося пізніше, викрадення була заявлено і в іншу страхову компанію. А ще раніше цим же страхувальником були заявлені викрадення цього ж автомобіля відразу в кілька інших страхових компаній і отримані відшкодування. Страховик зібрав необхідні документи і передав їх до слідчих органів.

Ще один приклад. Страхова компанія “Остра-Київ” часто стикається з випадками, коли лікар зарубіжної клініки дублює рахунок - виписує його в двох екземплярах: мовою країни, де здійснюється лікування, і англійській. Клієнти при звернені до страхової компанії намагаються одержати гроші за обома рахунками. Вирішуються ці суперечності просто. Експерти страховика зв’язуються з клінікою, у якій була надана медична допомога, і вимагають виписку або протокол проведення медичних маніпуляцій по конкретному клієнту. Отримані документи звіряються з рахунками, наданими клієнтом, і на цій підставі здійснюється виплата страхового відшкодування.

Шахрайство, зафіксоване в СК “АСКА”. Компанія подала в суд на свого клієнта, який інсценував ДТП. Спочатку заповзятливий автомобіліст придбав пошкоджену в аварії Toyota Land Cruiser, а потім представив у страхову компанію акт експертизи, у якому ціна автомобіля була встановлена без урахування пошкоджень. У результаті в договорі страхування була заявлена страхова сума, яка відповідає ціні нової “Тойоти”. Далі власник автомобіля інсценував ДТП і подав у страхову компанію заяву на відшкодування. При перевірці виявилося, що цей автомобіль уже був застрахований в іншого страховика, побував у ДТП і була зроблена страхова виплата. Потім він був перепроданий новому власнику, але так і не був відремонтований. Коли страховики порівняли фотографії автомобіля після першого і другого ДТП, то з’ясовувалося, що пошкодження ідентичні. Коли ж фахівці страховика спробували з’ясувати, чому в акті експертизи автомобіль був оцінений так дорого, виявилося, що експерт потонув під час риболовлі. На власника автомобіля заведена кримінальна справа.

Проте перші кроки в Україні зроблені. Створена база даних несумлінних страхувальників [32]. Поки що ідею втілили в життя тільки 10 страхових компаній України: СГ “ТАС”, СК “Кредо- класік”, “Скайдвест”, “Остра-Київ”, “Альковна” та ін. База почала формуватися на основі даних про “неблагонадійних” клієнтів, зібраних кожним з учасників за останні 10 років. Як відзначають страховики, у середньому на кожну компанію припадає по сотні шахраїв. Страховики обмінюються даними за допомогою електронної пошти. Тим страхувальникам, які потраплять до “чорного списку”, буде відмовлено в страхуванні. 

<< | >>
Источник: Машина Н.І.. Міжнародне страхування: Навчальний посібник. — К.: Центр навчальної літератури. — 504 с.. 2006

Еще по теме Боротьба з шахрайством:

  1. Поняття страхового шахрайства
  2. Шахрайство страхувальників
  3. Питання для самоконтролю
  4. Контроль за світовими ризиками
  5. Проблеми соціального страхування
  6. Злочини в інтересах страховиків
  7. 3.2.11. Правила поведінки Членів Біржі та учасників біржових торгів
  8. Досвід Росії
  9. Основні поняття
  10. Специфіка банківського страхування
  11. Страхування екологічної відповідальності в США
- Бюджетная система - Внешнеэкономическая деятельность - Государственное регулирование экономики - Инновационная экономика - Институциональная экономика - Институциональная экономическая теория - Информационные системы в экономике - Информационные технологии в экономике - История мировой экономики - История экономических учений - Кризисная экономика - Логистика - Макроэкономика (учебник) - Математические методы и моделирование в экономике - Международные экономические отношения - Микроэкономика - Мировая экономика - Налоги и налолгообложение - Основы коммерческой деятельности - Отраслевая экономика - Оценочная деятельность - Планирование и контроль на предприятии - Политэкономия - Региональная и национальная экономика - Российская экономика - Системы технологий - Страхование - Товароведение - Торговое дело - Философия экономики - Финансовое планирование и прогнозирование - Ценообразование - Экономика зарубежных стран - Экономика и управление народным хозяйством - Экономика машиностроения - Экономика общественного сектора - Экономика отраслевых рынков - Экономика полезных ископаемых - Экономика предприятий - Экономика природных ресурсов - Экономика природопользования - Экономика сельского хозяйства - Экономика таможенного дел - Экономика транспорта - Экономика труда - Экономика туризма - Экономическая история - Экономическая публицистика - Экономическая социология - Экономическая статистика - Экономическая теория - Экономический анализ - Эффективность производства -